Капсули посідають 2-ге місце в рейтингу лікарських форм, що використовуються найчастіше. Очікується, що до 2030 р. їх ринок становитиме 5,2 млрд дол. порівняно з 2,4 млрд дол. у 2020 р. Безумовно, нові технології не оминають цю лікарську форму. Її властивості постійно модифікуються та удосконалюються. Тож у даній публікації пропонуємо розглянути коментарі зарубіжних експертів щодо ринку капсул та його майбутнього.
Які основні тенденції у розробці капсул?
Торкель Грен (Torkel Gren), старший директор з технологій та стратегічних інвестицій, компанія Recipharm: «Останніми роками в сфері капсул з’явилося кілька основних тенденцій. По-перше, ми спостерігаємо зростання попиту на нові матеріали, які поступово замінюють традиційну желатинову оболонку капсули».
Джнанадева Бхат (Jnanadeva Bhat), віцепрезидент з досліджень та розробок рецептур, компанія ACG: «Хоча желатинові капсули залишаються найпопулярнішими, досягнення в галузі матеріалознавства та хімії відкрили розробникам фармацевтичних препаратів нову веганську капсулу з гідроксипропілметилцелюлози (ГПМЦ). Останнім часом такі капсули стали більш популярними у фармацевтичній промисловості».
Т. Грен: «Желатин створює потенційні довгострокові проблеми, які можуть вплинути на термін придатності продукту. Наприклад, при зберіганні за певних умов він може стати нерозчинним. Внаслідок цього капсула не вивільнятиме ліки. Сьогодні ми вже маємо справу з матеріалами нового покоління (такі як ГПМЦ), які можуть замінити желатин. Їх переваги не тільки в тому, що вони є веганськими (що є оптимальним для людей, які не хочуть вживати продукти тваринного походження). Матеріали оболонок нового покоління також мають нижчий вміст вологи, що забезпечує більшу стабільність характеристик препарату та максимальний термін придатності продукту».
Д. Бхат: «Капсули із ГПМЦ не тільки забезпечують необхідну ефективність розчинення, але й сумісні з різними складовими ліків, включаючи гігроскопічні та чутливі до вологи речовини. Справа в тому, що гігроскопічні препарати легко вбирають вологу, що може викликати ламкість желатинових капсул. Через таку сумісність багато нових молекул, випущених у формі твердих капсул за останні 3 роки, були вміщені в капсулах з ГПМЦ».
Т. Грен: «Ще одна тенденція, яку ми спостерігаємо, — це розробка більш складних капсул, які можна використовувати як дослідницькі інструменти у фармацевтичних розробках. Наприклад, створені капсули, що дозволяють відстежувати рівень рН, а також здатні здійснювати контроль за вивільненням лікарського засобу. Такі інструменти можуть сприяти більш швидкій та ефективній розробці пероральних фармацевтичних продуктів».
Які проблеми з рецептурою можуть допомогти вирішити капсули?
Т. Грен: «Капсули дають змогу відмінно вирішити проблему створення складних продуктів із модифікованим вивільненням. Шляхом змішування різних гранул або мінітаблеток з покриттям можна отримати безліч складних та точних моделей вивільнення лікарського засобу.
Порівняно з іншими твердими пероральними лікарськими формами капсули також пропонують найпростіший спосіб отримання комбінацій фіксованих доз несумісних лікарських речовин. Без проблем стабільності.
Це дуже актуально для пацієнтів, яким призначають комплексне лікування, що потребує введення кількох активних фармацевтичних інгредієнтів. Комбіновані препарати значно підвищують прихильність пацієнтів до лікування».
Капсули також пропонують найпростіший спосіб отримання комбінацій фіксованих доз несумісних лікарських речовин.
Д. Бхат: «До хронічних захворювань, при яких застосовуються комбіновані препарати, належать, наприклад, гіпертензія, цукровий діабет, вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), туберкульоз. Такі лікарські засоби також знижують ризик розвитку лікарської стійкості та підтримують синергічний ефект.
Капсула є універсальною лікарською формою, в яку можна вводити складну рецептуру. Наприклад, речовини, які важко пресувати, можна легко інкапсулювати. Процес інкапсуляції досить простий. Він включає заповнення капсули дозою активного фармацевтичного інгредієнта і мінімальної кількості наповнювачів».
Т. Грен: «Під час проведення клінічних досліджень капсули спрощують процес корекції дози. Крім того, плацебо легко створити, заповнивши ідентичні капсули допоміжною речовиною, такою як лактоза, крохмаль або целюлоза».
Які критичні проблеми з капсулами та інкапсуляцією?
Т. Грен: «Основним обмеженням щодо капсул є їх розмір, оскільки вищі дози комбінованих ліків потребують формування великих капсул. На щастя, капсули, як правило, гладкі і мають подовжену форму, тому навіть більшого розміру їх відносно легко проковтувати порівняно з деякими традиційними твердими лікарськими формами.
Проте деякі пацієнти вважають, що великі капсули важко ковтати. Це може створити проблеми із дотриманням пацієнтом режиму лікування. Вирішення цього питання — поточний виклик для вчених.
Ще одним недоліком є те, що традиційно виробництво капсул було трохи дорожчим, ніж таблеток. Це пов’язано з вартістю оболонки капсули та трохи повільнішим процесом виробництва порівняно з таблетками. Однак наповнення капсул поступово стає дедалі ефективнішим. У свою чергу, деякі етапи виробництва таблеток, такі як грануляція і покриття, також можуть займати досить багато часу. У результаті в дедалі більшій кількості випадків капсули стають більш економічним рішенням, ніж таблетки.
Важливий аспект полягає й у тому, що капсули, як правило, більш чутливі до високої температури і більш високої вологості порівняно з таблетками. Однак ця проблема вирішується з появою нових матеріалів для їх оболонки, які менш сприйнятливі до таких проблем і допомагають максимально збільшити термін придатності».
Як можуть розвиватися капсули протягом наступного десятиліття?
Т. Грен: «Ми побачимо процес переходу від желатину до ГПМЦ та інших нових матеріалів для оболонки капсул. Це пов’язано з поширенням вегетаріанської дієти, а також з високим попитом, який сформувався на ринках зі спекотним і вологим кліматом.
Оскільки нові матеріали допомагають розширити обмеження терміну придатності, можливе ширше використання капсул серед усіх пероральних препаратів. Нові типи ліків, такі як пероральні вакцини, також випускатимуться у формі капсул.
Ймовірне й зростання попиту на капсули для інгаляцій. Ми очікуємо підвищення захворюваності на бронхіальну астму та хронічну обструктивну хворобу легень у країнах з низьким та середнім рівнем доходу, що призведе до зростання попиту на економічні інгаляційні препарати та інгалятори.
Нові типи ліків, такі як пероральні вакцини, також випускатимуться у формі капсул.
Сухі порошкові інгалятори, що використовують лікарську речовину у капсулах, є відносно економічними пристроями, а наповнення капсули — простий процес. Ми вважаємо, що це доступне рішення для інгаляційної терапії».
Д. Бхат: «Інгаляційна доставка сухого порошку через тверді капсули вивчається в нових терапевтичних сегментах, включаючи хворобу Паркінсона, мігрень та муковісцидоз. Різні дослідницькі університети також працюють над доставкою біомолекул та вакцин через інгаляційні капсули для лікування таких захворювань, як рак та туберкульоз. За такого підходу доза препарату знижується, а ефективність підвищується».