Національна безпека країни складається із багатьох складових. І досить важливе місце в ній посідає фармацевтика. Висока залежність від імпортних ліків може призвести до їх дефіциту в критичний час, такий як пандемія чи війна. Зараз частка вітчизняних фарм компаній на ринку становить 65% в упаковках. Але у грошах це лише 36% ринку, адже імпортні виробники традиційно представлені у більш дорогому сегменті. Наразі українські виробники виготовляють лише 61% ліків з Нацпереліку лікарських засобів. Але мають достатню потужність, щоб нарощувати виробництво.

Зниження імпортозалежності в фармі - пріоритет країни. Наразі МОЗ закликає українців купувати ліки українського виробництва та підтримати вітчизняного виробника. Тим паче, що державну реєстрацію проходять всі ліки як вітчизняні, так і іноземні, а отже, усі вони є однаково якісними. Всі національні виробники сертифіковані за міжнародним стандартом GMP (Good Manufacturing Practice), тим самим стандартом, що використовують виробники у всьому світі.

З початку повномасштабної фази війни вітчизняні компанії активно працюють та виходять на довоєнні об’єми виробництва, а крім того допомагають МОЗ, медичним установам та волонтерським організаціям. На початку повномасштабних бойових дій за окремими позиціями лікарських засобів, таких як серцево-судинні та системні препарати, фіксувався помітний дефіцит. Проте досить швидко логістику було налагоджено, а обсяг споживання відновлено. Наразі дефіциту на ринку лікарських засобів немає.

Фармацевтика - одна із найбільш інноваційних галузей України і продовжує активно трансформуватись. Інновації тут всюди - від виробництва до документообороту. За даними 2020 року 53%** підприємств є інноваційно активними. Так, у вітчизняної фарм компанії «Дарниця» функціонує з 2007 року єдиний серед всіх підприємств галузі у Східній Європі повністю роботизований склад. Ергономічне планування та автоматичні вантажні маніпулятори дозволяють зберігати продукцію компанії на площі, що в 16 разів менша за звичайний склад, який знадобився б для такої кількості палето-місць. Також в компанії активно запроваджуються сучасні системи диджиталізації та цифровізації: збереження досьє лікарських засобів у «хмарі» на платформі OtiPharm® Data Pro, система управління персоналом SMART HCМ із використанням штучного інтелекту, сучасна система візуалізації звітності та нова система електронного документообігу.

Крім того фармацевтика має великий експортний потенціал, експорт за останні 5 років зріс на 64%, але є перепони, що стримують його подальший розвиток.

Найголовнішим нетарифним бар’єром для доступу українських ліків на європейський ринок є невизнання ЄС міжнародних сертифікатів якості GMP, виданих українськими регуляторними органами. Під час експорту до ЄС українські виробники стикаються з подвійним бар’єром: по-перше, потрібно отримувати визнання відповідності виробництв на предмет вимог GMP-законодавства з боку європейських регуляторів, по-друге – під час розмитнення лікарських засобів кожна партія товару підлягає повторному тестуванню й перевірці на предмет відповідності GMP-вимогам європейської сторони (batch release testing). Це, звісно, суттєво впливає на кінцеву ціну лікарських засобів і, як наслідок, на конкурентоспроможність українських ліків закордоном.

Іншим бар‘єром для виходу фармацевтичної компанії на ринок є отримання Marketing authorization. Особливо важливою виглядає імплементація процедури взаємного визнання реєстрації ліків (mutual recognition), що дозволить прискорити вихід на ринок наших медикаментів.

«Маємо надію, що набуття Україною статусу кандидата на вступ до ЄС прискорить процес підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції (Agreements on Conformity Assessment and Acceptance of industrial Goods — ACAA) нарешті і щодо медичних виробів. Зняття нетарифних бар’єрів відкриє доступ для вітчизняних виробників до ринку ЄС, а також і до інших ринків, що вимагають сертифікацію на відповідність вимогам ЄС. Для української фарми – це не лише безбар’єрний доступ власної продукції до ринку ЄС, а й додаткове зростання рівня інвестиційної привабливості та величезна підтримка іміджу фармпродукції українського виробництва як такої, що відповідає стандартам ЄС», - зазначає Олександр Торгун, директор з експорту та регуляторних питань фармацевтичної компанії «Дарниця».

Тож, вітчизняна фармацевтична галузь України – це нове IT, з сучасними технологіями та інноваційними підходами, і завдяки набуттю статусу кандидату до вступу в ЄС наразі ця галузь має високі шанси для розвитку експорту.

https://www.darnitsa.ua/