Нобелівський комітет визначив лауреата Нобелівської премії 2022 з фізіології та медицини.

Цього року премію отримає шведський біолог і фахівець з еволюційної генетики Сванте Паабо "за його відкриття щодо геномів вимерлих гомінінів та еволюції людини".

Переможця оголосили 3 жовтня під час конференції у Стокгольмі.

Гомініни – це підродина приматів родини гомінід, до якої належить сучасна людина і всі її вимерлі предки.

Сванте Паабо відкрив гомініна під назвою "Денисівська людина" у 2008 році, а також секвенував геном неандертальця (тобто дослідив послідовність геному) у 2010 році.

"Фундаментальні дослідження Паабо дали початок абсолютно новій науковій дисципліні: палеогеноміці. Виявляючи генетичні відмінності, які відрізняють усіх живих людей від вимерлих гомінідів, його відкриття створюють основу для дослідження того, що робить людей унікальними", – кажуть у Нобелівському комітеті.

Сванте Паабо дослідив послідовність геному неандертальця у 2010 році. Він та його команда постійно вдосконалювали методи аналізу ДНК з решток кісток і зробили методи секвенування більш ефективними.

Порівняльний аналіз показав, що наймолодший спільний предок неандертальців і Homo sapiens жив приблизно 800 тисяч років тому.

Також учений зробив сенсаційне відкриття вимерлого гомініна ("Денисівської людини"), використавши дані генома, отримані зі зразка маленької кістки пальця.

Уламок кістки віком 400 тисяч років знайшли у 2008 році в Денисовій печері на півдні Сибіру.

Кістка містила надзвичайно добре збережену ДНК, яку команда Паабо секвенувала.

Результати викликали сенсацію: послідовність ДНК була унікальною в порівнянні з усіма відомими послідовностями між неандертальцями та сучасними людьми.

"Цей давній потік генів для сучасних людей має фізіологічне значення сьогодні. Наприклад, впливає на те, як наша імунна система реагує на інфекції", – кажуть у Нобелівському комітеті.

Коли Homo sapiens мігрував з Африки, принаймні дві вимерлі популяції гомінінів населяли Євразію: неандертальці жили на заході, а "Денисівські люди" населяли східні частини континенту.

При розселенні Homo sapiens за межі Африки та їхньої міграції на схід, вони схрещувалися і мали потомство не лише з неандертальцями, а й з "Денисівськими людьми".

"Відкриття Паабо створили нове розуміння нашої еволюційної історії", – кажуть у "Нобеля".

Зрештою, Сванте Паабо заснував абсолютно нову наукову дисципліну – палеогеноміку.

"Відкриття Паабо створили унікальний ресурс, який активно використовується науковою спільнотою для кращого розуміння еволюції та міграції людини. Нові потужні методи аналізу послідовності вказують на те, що архаїчні гомініни також могли схрещуватися з Homo sapiens в Африці... Завдяки відкриттям Сванте Паабо ми тепер розуміємо, що архаїчні послідовності генів наших вимерлих родичів впливають на фізіологію сучасної людини", – додають у Нобелівському комітеті.

Зокрема, версія гена EPAS1, що була у "Денисівської людини", дає перевагу для виживання на великій висоті та поширена серед сучасних тибетців.

А деякі "неандертальські" гени вплинули на імунну відповідь сучасної людини на різні типи інфекцій.

До речі, цьогорічний переможець є сином біохіміка Суне Бергстрема – лауреата Нобелівської премії з фізіології і медицини 1982.

Минулого року премію в галузі медицини отримали науковці Девід Джуліус та Ардем Патапутіан "за відкриття рецепторів температури та дотику".

https://life.pravda.com.ua